Час відпочинку – це встановлений законодавством час, упродовж якого працівники вільні від виконання трудових обов’язків, і який вони можуть використовувати на власний розсуд.
Він нагадав, що основними видами відпочинку є: перерви протягом робочого дня; щоденний відпочинок (перерви між робочими днями); щотижневі дні відпочинку; святкові й неробочі дні; відпустки.
Відповідно до законодавства працівникові протягом робочого дня може надаватися перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більше 2 годин, яка не включається в робочий час.
Вона має надаватися, як правило, через 4 години після початку робіт.
Працівники можуть використовувати час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть також відлучатися з місця роботи.
На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надано можливість приймання їжі протягом робочого часу.
За матеріалами Управління інспекційної діяльності у Чернігівській області Центрального міжрегіонального управління Держпраці
