Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності проведення фактичної перевірки позивача з питань наявності ліцензій на право виробництва, зберігання, здійснення оптової та роздрібної торгівлі пальним, реєстрації акцизних складів, дотримання встановлених правил торгівлі підакцизними товарами та результатів цієї перевірки.
Судом касаційної інстанції наголошено, що у наказі про проведення фактичної перевірки позивача вказано підстави для здійснення контрольного заходу, а саме: статтю 20, пункт 75.1 статті 75, підпункт 80.2.5 ПКУ, що відповідає вимогам до наказу, встановленим пунктом 81.1 ПКУ та протирічить доводам позивача.
При цьому повноваження відповідача на здійснення перевірки та, відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій визначено підпунктом 191.1.16 ПКУ, відповідно до якого контролюючим органом на законних підставах здійснено заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Надаючи аналіз матеріалам та обставинам справи, судами встановлено, що позивачем реалізовано пальне з акцизного складу за адресою, за якою станом на дату реалізації була відсутня ліцензія на оптову торгівлю пальним, що обумовлює об`єктивність доводів контролюючого органу про порушення.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі колегії суддів Верховного Суду від 10.10.2023 р. у справі № 500/1301/20 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення; постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 р. залишено без змін.
За матеріалами ДПСУ
