Добрий день, друзі! Трапляються випадки, коли до підписаного акта виконаних робіт у наступних періодах постачальник надсилає коригувальний акт. Як такі операції проводити в обліку?
Для обліку має значення причина, з якої складається коригувальний акт. Зазвичай, на практиці коригувальний акт складають:
1) у зв’язку з тим, що в акті виконаних робіт був неправильно зазначений обсяг або вид робіт, або ж допущені помилки в цінах (вони не відповідають договірним) тощо. Тобто в підписаному акті були допущені помилки;
2) або у зв’язку зі зміною ціни (тобто в акті було все правильно, а потім сторони домовилися про зміну ціни).
Коригувальний акт як уточнення змісту та обсягу виконаних робіт
Розглянемо спочатку перший випадок — коли коригувальним актом виправляються помилки.
Скажімо, внаслідок помилки в акті виконаних робіт за червень завищено ціну однієї з позицій – замість 150 грн зазначено 1500 грн. А це у підсумку призвело до завищення загальної суми акту на 1350 грн (без ПДВ), а з ПДВ – на 1620 грн.
Виходячи з правил бухобліку, якщо у вже підписаному акті виконаних робіт є помилка (він не відповідає реальному змісту та обсягу господарської операції), — такий акт має бути виправлено.
У який саме спосіб слід виправляти такий помилковий акт?
На практиці, якщо помилка була виявлена згодом, з цією метою використовують двосторонній коригувальний акт. Ним сторони фактично погоджують виправлення у вже складеному і підписаному акті виконаних робіт.
При цьому в обліку маємо виходити з такого ключового правила:
господарські операції повинні відображатися в бухобліку в періоді їх здійснення (ч. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV).
А це означає: якщо коригувальним актом виправляються обсяги робіт, виконаних у попередньому періоді, то це відображають як виправлення помилки. Адже те, що ми склали коригувальний акт у наступному періоді (наприклад, у вересні), не змінює того факту, що сама операція була здійснена в попередньому періоді (у нашому випадку – в червні). Відтак:
— продавець — має відкоригувати дохід періоду здійснення господарської операції. Позаяк у нашому випадку виправляємо помилку поточного року, то у періоді її виявлення – у вересні зробимо запис методом “червоне сторно”:
Дт 361 – Кт 703 на 1620 грн і одночасно Дт 703 – Кт 643/2 на 270 грн ПДВ;
— покупець — повинен відкоригувати (зменшити) витрати відповідного періоду. Якщо, наприклад, вартість таких робіт включалась до первісної вартості товарів і вони не реалізовані — тоді коригуємо первісну вартість таких товарів. Тобто в обліку запишемо методом “червоне сторно”:
Дт 281 – Кт 631 на суму 1350 грн і одночасно Дт 644/1 – Кт 631 на суму 270 грн.
Мрієте стати професійним бухгалтером, але бракує досвіду? На курсі “Справжній бухоблік” ви отримаєте необхідні знання та практичні навички, щоб швидко влитися в роботу.
Щодо ПДВ, то в цьому випадку можуть бути проблеми. Особливо якщо акт виконаних робіт — перша подія. Тобто на підставі нього була складена податкова накладна (ПН) і відповідно продавець нарахував податкові зобов’язання (Дт 703 – Кт 641/ПДВ), а покупець відобразив податковий кредит (ПК): Дт 644/1 – Кт 631, Дт 641/ПДВ – Кт 644/1. Якщо формально дивитися на цей коригувальний акт (яким ми виправляємо неправильно визначений обсяг робіт), то під нього немає коригуючої події за ст. 192 ПКУ (зміни ціни, повернень).
Як ми визначили вище, цей коригувальний акт за своєю суттю є виправленням помилки. Тож виходить, що ПН, складена під акт, не відповідає реальному змісту господарської операції, а отже, є помилковою. Що може спричинити досить погані наслідки в ПДВ-обліку як для продавця, так і для покупця. Останньому до виправлення ПН доведеться зняти весь раніше відображений ПК (Дт 641/ПДВ – Кт 644/1).
Якщо ж ПН була складена продавцем на попередню оплату (Дт 311 – Кт 681, Дт 643 – Кт 641/ПДВ), то право на ПК у покупця зберігається як за попередньою оплатою (Дт 371 – Кт 311, Дт 644/1 – Кт 644/ПДВ, Дт 641/ПДВ – Кт 644/1).
Отже, як бачимо, ці коригувальні акти, якщо їх відображати так, як цього вимагають правила бухобліку, є досить проблемними.
Коригувальний акт складається у зв’язку зі зміною ціни
У цьому випадку в акті виконаних робіт немає помилки (обсяг виконаних робіт відповідає реальному, а ціни — відповідають договірним на момент підписання акта).
Якщо коригувальний акт пов’язаний зі зміною ціни, то в обліку це буде відображено як звичайна зміна ціни (а не виправлення помилки).
Коригувальний акт буде документом узгодженням зміни ціни.
У цьому випадку у підприємства буде і коригуюча подія для ПДВ за ст. 192 ПКУ (зміна ціни).
Тобто для обліку ця ситуація менш проблемна, ніж попередня (коли коригувальний акт пов’язаний з виправленням помилок в акті).
