Держпраці у листі від 22.12.2023 р. №2166/2/.1-3В-23а розповідає про особливості надання надання щорічних відпусток.
У листі йдеться про те, що щорічну основну відпустку надають працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічують з дня укладення трудового договору згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.
Також у ст. 10 Закону № 504/96-ВР автори вказали, що щорічні основна та додаткові відпустки надають працівникам з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
Причому черговість надання відпусток визначають графіками, складаючи які враховують інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Водночас, у період дії воєнного стану роботодавець може обмежити тривалість щорічної основної відпустки до 24 календарних днів за поточний робочий рік (ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX).
При цьому, якщо щорічна основна відпустка працівника становить більше 24 календарних днів, то використати невикористані у період дії воєнного стану дні такої відпустки можна буде після припинення або скасування воєнного стану.
Також під час дії воєнного стану роботодавець може не надавати працівнику невикористані дні щорічної відпустки, бо норми ч. 7 ст. 79, ч. 5 ст. 80 КЗпП та ч. 5 ст. 11, ч. 2 ст. 12 Закону № 504/96-ВР у період дії воєнного стану не застосовують.
Важливо, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо працівник виконує роботи на об’єктах критичної інфраструктури.
