Вступ
Отже, ми сьогодні з вами обговорюватимемо Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 381-IX (далі — Закон № 3817). Оскільки змін надто багато, поки сконцентруємося на найцікавіших і тих, що запрацюють у першу чергу (переважно вже у цьому році).
Зазначимо, що назва цього нового нормативу дуже схожа на назву Закону № 481, але трохи потовщала. У назві додали «біоетанол» та «тютюнову сировину», які більш широко, ніж «попередник», зачіпає цей новий Закон № 3817.
А от ізсередини Закон виріс набагато більше: 18 статей Закону № 481 заміняють аж 73 (!) статті Закону № 3817, не згадуючи вже про вкрай заплутані його розд. ХІІ та ХІІІ «Прикінцеві…» й «Перехідні положення». Тож «покращень» на нас чекає купа!
Свій аналіз норм Закону № 3817 ми будуватимемо за трьома основними напрямками, орієнтуючись на відповідні групи товарів (алко/спиртові, тютюнові й пальне).
При цьому ми відкладемо на потім основні зміни в ліцензуванні, бо вони здебільшого відбудуться з 2025 року, не чіпатимемо питання електронних акцизних марок (які мають «стартувати» з 2026 року), а також і низку інших специфічних змін, які будуть цікаві дуже вузькій групі наших читачів.
Ну що ж, поїхали.
Скільки ще «доживатиме» Закон № 481 (і в якій частині)
Спочатку — про сплановане повільне «відмирання» норм Закону № 481. Тож почнемо «з кінця»: зазначимо, що відповідно до розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 він набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 27 липня цього року (опублікований в «Голосі України» за 26.07.2024). Але — крім відповідної низки його положень, які запрацюють пізніше — у строки, також визначені у цьому розд. ХІІ!
А оскільки низка таких положень і нововведень вимагає купи підготовчих дій та заходів, то якийсь час ще працюватимуть і деякі старі норми / нормативи. Зокрема, й із Закону № 481. Тому в п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 зазначено, що
Закон № 481 втрачає чинність з 1 січня 2025 року*.
* Крім його ст. 8 «Атестація виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка діятиме до введення в дію аналогічної ст. 33 Закону № 3817 (а остання ще зовсім нормативно не забезпечена).
Але при цьому положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817
Звісно, це не стосується тих норм Закону № 3817, які до 01.01.2025 ще не наберуть чинності (див. розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817)! Зокрема, до 2025 року ще не діятимуть нові терміни та більшість норм, які присвячені: ліцензуванню (зокрема, й нові розміри плати за ліцензії — щодо цих змін див. у окремій ч. ІІ цього матеріалу: «Новий алко-тютюново-пальний Закон! Ч. ІІ. Ліцензування, реєстри, звітність, штрафи» // «Податки & бухоблік», 2024, № 62), переформатуванню старих і створенню нових електронних реєстрів ліцензіатів, місць зберігання, обладнання тощо (також див. у ч. ІІ), нові умови торгівлі, зберігання, ввезення-вивезення визначених видів підакцизних товарів, дещо стосовно відеоспостереження, контрольних постів на тютюнових і спиртових виробництвах та ще низка різноманітних норм (детальніше див. у згаданому розд. ХІІ Закону № 3817).
Тож до 2025 року ці новинки поки «компенсуватимуть» працюючі старі норми Закону № 481.
Майте ці моменти на увазі, щоб у періоді «міжзаконня» (до 2025 року) не втрапити в якусь халепу!
Спиртове та алкогольне
Вина столові, вина й напої домашні (та «домашній» тютюн). Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 3817 його дія так само, як і Закону № 481, не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими** (крім випадків, передбачених цим Законом), а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання, а також на вирощування тютюну на земельних ділянках для садівництва та/або городництва для власного (!) споживання.
** Вино столове — алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817).
Термінологічне. Додано новий (дуже ємний) термін «спиртний напій». Якщо стисло, це — алкогольний напій міцністю від 15 % (деякі лікери міцністю від 14 %), виготовлений з використанням спирту етилового (товарна підкатегорія 2207 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД) чи спиртових дистилятів (товарна позиція 2208 згідно з УКТ ЗЕД), отриманих виключно із сільськогосподарської (!) продукції. Не вважаються спиртними алкогольні напої, що класифікуються у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 та 2207 згідно з УКТ ЗЕД.
Окрім того, розширено термін «алкогольні напої»: зокрема, додано, що такими є також напої, одержані шляхом бродіння не тільки цукровмісної, але й крохмалевмісної сільгосппродукції, а також напої, виготовлені на основі іншого алко-напою.
Спирт етиловий, спиртові дистиляти та біоетанол. Для виробництва спирту етилового та біоетанолу Закон № 3817 (ч. 2 ст. 3) передбачає 6 пунктів з вимогами!
Це, зокрема, — цілодобове відеоспостереження та контрольно-пропускна система, повний технологічний цикл виробництва, встановлення на кожному місці отримання та відпуску витратомірів-лічильників, масових витратомірів, опломбування місць доступу до спирту та біоетанолу тощо (детальніше щодо вимог див. у ст. 4 — 6 Закону № 3817).
Умови, за якими дозволяється виробництво спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого, біоетанолу на підставі наявної ліцензії, викладені в ч. 6 ст. 3 Закону № 3817.
Реалізація біоетанолу без денатурації його бензином (1—10 %) або етил-трет-бутиловим етером заборонена!
А от для виробництва спиртових дистилятів лише дві вимоги: 1) повний технологічний цикл виробництва; 2) місця зберігання спиртових дистилятів, зареєстровані в Єдиному реєстрі місць зберігання (ця друга умова ще не діє до 2025 року).
Зазначимо, що основні вимоги щодо оптової торгівлі, зберігання, ввезення-вивезення спирту етилового, спиртових дистилятів та біоетанолу (ст. 12, 14, 15 Закону № 3817) до 2025 року ще не діятимуть, тож у цих питаннях орієнтуємось на старі норми Закону № 481.
А от ст. 13 «Основні вимоги до роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом» Закону № 3817 вступили в силу одразу, з 27 липня. Тож ті, хто торгує «спиртами» уроздріб, мають враховувати її норми, якими заборонена роздрібна торгівля цими товарами! Виняток складають лише: спирт етиловий, що використовується як лікарський засіб, та спиртові або водно-спиртові настої реалізуються вроздріб виключно через аптеку у флаконах з медичного скла об’ємом не більше 0,1 літра (крім таких лікарських засобів, як бальзами).
Алкогольні напої. Що стосується виробництва алкогольних напоїв, то тут до 01.01.2025 ще діятимуть старі правила з Закону № 481. Тож, зокрема, вимоги щодо повного технологічного циклу, використання у виробництві спиртів чи спиртових дистилятів, одержаних виключно із української сільгосппродукції, та інші до 2025 року ще не діятимуть!
До цієї ж дати не діятимуть і основні вимоги щодо зберігання, ввезення-вивезення алко-напоїв (а саме — ст. 17 та 18 Закону № 3817), тут теж орієнтир поки на старі норми.
А от ст. 16 «Основні вимоги до оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями» Закону № 3817 запрацювали вже з 27.07.2024! У той же час застосування низки норм цієї статті — під питанням, оскільки там згадуються, зокрема, види ліцензій, які почнуть видавати лише з 2025 року…
Давальницьке. Умови виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв на давальницьких умовах залишились такі ж самі (див. ст. 7 Закону № 3817).
Через інтернет? Звернемо увагу на ч. 7 ст. 16, де зазначено, що роздрібна торгівля алко-напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції — алко-напоями без додавання спирту (вин виноградних, плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу інтернет (!), може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Тут зазначимо, що п. 10 ч. 2 ст. 71 Закону № 3817 забороняє продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет та РЕС*, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку), крім випадків, передбачених ч. 9 цієї статті. У згаданій ч. 9 ст. 71 висунуто три умови для здійснення такої торгівлі. Водночас обидві ці норми і п. 10 ч. 2, і ч. 9 ст. 71 набирають чинності через 18 місяців (!) з дня набрання чинності Законом № 3817. Однак вже через шість місяців податківці мають створити й вести реєстр адрес вебсайтів продавців згаданих товарів через інтернет — див. п. 7 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817.
* Рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Тож
ми вважаємо, до набрання цими нормами чинності можна продовжувати торгувати вроздріб алко-напоями, тютюновими виробами та РЕС через інтернет, але — з дотриманням установлених обмежень і, зокрема, — вимог до «місця роздрібної торгівлі»
Новий термін «місце роздрібної торгівлі» див. у п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817, де окрім наявності РРО/ПРРО, для торгівлі алко-напоями (крім сидру, перрі й пива) є та ж сама вимога щодо торговельної площі не менше 20 кв. м!
Пиво. Звертаємо увагу, що в п. 43 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817 з’явився термін «мале виробництво пива» (новий прошарок пивовиробників). Це — госпсуб’єкт, який здійснює за повним технологічним циклом виробництво пива в обсязі, що не перевищує 10000 гектолітрів за календарний рік та дотримується інших вимог (детальніше — див. у самому терміні, а також у ст. 11 «Вимоги до матеріально-технічної бази малого виробництва пива»).
Як це працюватиме у цьому році, поки не зрозуміло, адже низький розмір плати за ліцензію передбачено в Законі № 481 для виробників пива з обсягом виробництва лише до 3000 гектолітрів на рік…
До речі, поки діятимуть старі терміни «пиво» та «пиво безалкогольне» з Закону № 481 (див. абзац другий ч. 1 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817), хоча нові ці терміни практично такі ж самі, як старі…
Тара. Що стосується тари для алко-напоїв, то нові «тарні» норми від старих не надто відрізняються. Хіба що у новому Законі прибрали купу конкретних об’ємів тари, що наведені в ст. 11 Закону № 481 і яких треба було дотримуватись, а це дещо обмежувало госпсуб’єктам «розливні» можливості…
Та щодо розливу виноробної продукції та зброджених напоїв додали ще можливість розливу, окрім такої «ємної» тари типу «Tetra-Pak» і «Bag in box», ще і — в ПЕТ-кеги.
У той же час у полімерні пляшки марки ПЕТ(Ф), як і раніше, дозволено розливати лише зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту). Тобто розлив виноробної продукції тепер у ємні ПЕТ-кеги допускається, а у ПЕТ-пляшки, схоже, як і раніше, — ні…* Звісно, це доволі фіскальний підхід. Водночас невизначеність термінів «ПЕТ-кег» та «ПЕТ(Ф)-пляшка» (зокрема щодо їх об’ємів) дещо розв’язує «винорозливальникам» руки… Але майте цей момент на увазі, бо штраф за «не ту» тару залишився чималий (див. наприкінці статті).
* Див. на цю тему також наш коментар: «Продаж алкоголю на розлив на винос — так! А якщо в ПЕТ-тарі?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 56 (ср. 0124949200).
Форма розрахунків за опт (заборона готівки). Стаття 19 Закону № 3817 встановлює, що
госпcуб’єкти при здійсненні оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алко-напоями зобов’язані проводити розрахунки за такими операціями виключно у безготівковій формі,
в тому числі у випадках, якщо розрахунки проводяться з іншою особою після заміни сторони у зобов’язанні чи при виконанні обов’язку боржника третьою особою.
Водночас не вважається порушенням цих вимог непроведення розрахунків у зв’язку з припиненням зобов’язання з підстав, передбачених законом або договором між госпсуб’єктами. Тобто заліки допускаються, а розрахунок за опт готівкою — ні!
Необмеження часу продажу алко-напоїв. Законом № 3817 (див. п. 29 розд. ХІІІ «Перехідні положення») фактично скасовано право місцевих органів влади встановлювати обмеження часу реалізації слабоалкогольних та алкогольних напоїв (крім обмежень на час комендантської години). КМУ доручено розробити для місцевих органів новий порядок встановлення таких обмежень.
Тютюнове та РЕС
Враховуючи, що тютюнових та РЕС-виробників не надто багато, ми не будемо сильно заглиблюватись у низку серйозних змін, що стосуються виробництва цих товарів і операцій із тютюновою сировиною.
Вимоги виробникам. Вимоги щодо виробництва тютюнових виробів та РЕС також передбачають наявність повного технологічного циклу виробництва.
На підприємствах, на яких здійснюється виробництво тютюнових виробів та/або ферментація тютюнової сировини, а також у місцях їх зберігання, які розташовані поза місцем провадження діяльності з виробництва тютюнових виробів та/або ферментації тютюнової сировини, повинна бути встановлена та безперервно функціонувати цілодобова система відеоспостереження!
ДПС-пости. На підприємствах, на яких здійснюється виробництво тютюнових виробів та/або ферментація тютюнової сировини, встановлюються контрольні пости податківців, що здійснюватимуть постійний контроль за виробництвом тютюнових виробів та цільовим використанням тютюнової сировини.
Детальніше щодо усіх цих «радощів» див. у ст. 20 Закону № 3817.
Основні вимоги щодо торгівлі. Статті 21 та 24 Закону № 3817, в яких встановлюються основні вимоги (відповідно) щодо зберігання та ввезення / вивезення тютюнової сировини, тютюнових виробів та РЕС, почнуть застосовуватись з 1 січня 2025 року.
А от основні вимоги щодо оптової та роздрібної торгівлі (ст. 22 та 23 відповідно) з 27.07.2024 вже набрали чинності, тож зверніть увагу на ці норми. Особливо на ч. 2 ст. 23, якою
забороняється роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для РЕС та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТ ЗЕД) окремо або в наборах
Норми щодо МРЦ (максимальної роздрібної ціни) для тютюнових виробів та РЕС практично не змінилися.
Давальницьке. Виробництво тютюнових виробів та РЕС із давальницької сировини в Україні та вивезення за межі митної території України давальницької сировини для виробництва тютюнових виробів та РЕС забороняються.
Форма розрахунків за опт (заборона готівки). Статтею 25 Закону № 3817 для розрахунків при оптовій торгівлі тютюновою сировиною, тютюновими виробами, РЕС встановлені ті ж самі вимоги, й щодо торгівлі спиртом і алко-напоями: тобто тільки безготівково! І так само не вважається порушенням цих вимог непроведення розрахунків у зв’язку з припиненням зобов’язання з підстав, передбачених законом або договором між госпсуб’єктами.
Пальне
Терміни. Щодо пального змін теж чимало. У новому Законі «підрихтовано» цілу низку пальних термінів!
«Виробництво пального». Тепер визначено широко: як діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу, інших видів сировини, у тому числі невикопної біологічно відновлюваної сировини органічного походження (біомаси), в результаті якої отримується пальне та інші продукти переробки, а також діяльність із змішування (!) пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) в обсязі понад 1 відсоток загального об’єму пального.
«Зберігання пального». Теж змінено. Тепер це: «надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб)» (отже: зміну / незміну фіз-, хімхарактеристик пального з терміна прибрали, але додали перелік згаданих операцій).
«Потерпали» також і терміни «місце виробництва пального» та «місце зберігання пального», а також «місце оптової торгівлі пальним» та «місце роздрібної торгівлі пальним». Тепер ці «місця» визначені як — «об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс», на території яких здійснюються відповідні операції.
«Місце оптової торгівлі пальним». Цей оновлений термін, окрім саме оптової торгівлі, тепер згадує також операції приймання, зберігання пального, змішування пального або змішування пального і добавок (присадок) до пального.
«Місце роздрібної торгівлі пальним». Тепер цей термін, окрім згаданих «об’єкта» або «комплексу», також містить у собі й такі «роздрібні» місця, як: нафтоналивний несамохідний морський / річковий бункерувальник; спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Місце оптової або роздрібної торгівлі пальним вважається і «місцем зберігання пального», якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем.
«Місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки». Це — абсолютно новий термін, до якого варто уважно придивитись тим госпсуб’єктам, які зберігають пальне саме для таких потреб. Його визначено, як:
«місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання»
Схоже, тепер мають відпасти проблеми з ліцензуванням місць зберігання пального в каністрах, т. п. тарі, об’ємом від 5 до 60 літрів!
Щоправда, дещо засмучує дуже вузьке визначення терміна «споживча тара»* (див. п. 83 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817), але у цьому новому терміні згадується і «тара споживача», а що це за тара, в Законі не визначено, а споживачем має вважатись і сам зберігач пального…
* «Споживча тара — тара для товару (продукції), вартість якої є складовою частиною вартості такого товару (продукції) для кінцевого споживача».
Виробництво пального. У ст. 26 Закону № 3817 викладено основні вимоги до виробництва пального. Особливо радимо звернути увагу на ч. 3 цієї статті, де мова йде про «змішування», яке тепер згадується у терміні «виробництво пального». Адже там роз’яснено, що не вважається виробництвом пального змішування пального, яке класифікується за різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у результаті якого отримується пальне, що відноситься до одного з кодів УКТ ЗЕД пального, що змішувалося, змішування скрапленого газу, визначеного у п.п. 230.1.3 ПКУ, а також змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) до пального в обсязі до 1 відсотка включно! Таке змішування пального може здійснюватися в місцях зберігання пального (у тому числі в місцях зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), місцях оптової та/або роздрібної торгівлі пальним суб’єктів господарювання, які отримали відповідні ліцензії.
Зберігання пального. Вимоги до зберігання пального викладено у ст. 28 Закону № 3817.
Як і раніше, не буде потрібна ліцензія на зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
У ч. 5 ст. 28, як відлуння нового терміна, зазначено, що госпсуб’єкти здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії! Дещо засмучує, що тут не згадана і «тара споживача», як у самому терміні (див. вище), але повторимо: вважаємо, що надуману фіскалами «каністрово-зберігальну» проблему усе-таки вирішено…
У ч. 6 ст. 28 міститься заборона на зберігання та/або реалізацію (використання) пального, отримання якого не підтверджено відповідними первинними документами або МД (для імпортерів)!
У ч. 7 ст. 28 до суб’єктів, які мають спрощену ліцензію на зберігання, висунута вимога в день початку перевірки питань дотримання вимог Закону № 3817 надати податківцям, які проводять перевірку, інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального, їхню кількість та місткість, а також надати таким посадовим особам можливість огляду таких ємностей!
Щодо проблеми із зберіганням пального у бензовозах зазначимо, що поки важко відповісти: чи дозволить вирішити ліберально цю проблему нове формулювання терміна «місце зберігання пального», а також новий термін «місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки»? Але вважаємо, що нефіскальних аргументів тепер збільшилося і передумови для ліберального вирішення є. Чекаємо щодо цієї проблеми нормальних роз’яснень від ДПСУ…
«Генераторне». Послаблення щодо зберігання пального для генераторів без ліцензії (але якщо більше 2000 л на об’єкті — з поданням декларації) продовжить діяти без змін. Ці норми були практично дослівно перенесені зі ст. 18 закону № 481 до п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817.
Торгівля пальним. Основні вимоги до оптової і роздрібної торгівлі пальним викладено у ст. 29 Закону № 3817.
З цікавого можна зазначити, що у ч. 6 ст. 29 тепер чітко визначено, що
оптова торгівля пальним за відсутності місць здійснюється:
— з місця / в місці зберігання пального, оптової торгівлі пальним, в якому ліцензіат здійснює придбання та/або отримує послуги із зберігання пального, за умови що відпуск пального здійснюється госпсуб’єктом, який отримав відповідно ліцензію на право зберігання пального, на право оптової торгівлі пальним у такому місці;
— у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне
Як і раніше, ліцензії не потрібні для здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно.
У той же час ч. 7 ст. 29 забороняє роздрібну торгівлю пальним (крім реалізації пального у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно!) в інших місцях, ніж: АЗС / АГЗС / АГЗП / бункерувальники газонаповнювальних станцій / газонаповнювальних пунктів / проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом / спеціалізовані магазини з продажу газу (крім роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення газбалонів)!
А спеціальна ч. 8 ст. 29, яка встановлює особливості здійснення роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах (і, зокрема, обов’язковість застосування його продавцями РРО), почне застосовуватись тільки з 2025 року.
Ввезення / вивезення. Зазначимо, що ст. 30 Закону № 3817, якою встановлюються вимоги до операцій з ввезення в Україну / вивезення за межі України пального, запрацює з 01.01.2025. А до нового року ці питання так само регулюватиме Закон № 481.
Вимоги до розрахунків. Вимоги до розрахунків при оптовій торгівлі пальним (див. ст. 32 Закону № 3817) такі ж самі, як для алко- та тютюнового опту: виключно у безготівковій формі (навіть коли платитиме третя особа). Але законні заліки порушенням цих вимог не вважаються.
Висновки
- 18 статей Закону № 481 замінять 73 статті Закону № 3817, але при цьому положення Закону № 481 ще діятимуть до 1 січня 2025 року в частині, що не суперечить тим нормам Закону № 3817, які стали діяти у 2024 році.
- Вимоги для виробництва спирту етилового та біоетанолу: цілодобове відеоспостереження та контрольно-пропускна система, повний технологічний цикл, встановлення на кожному місці отримання та відпуску витратомірів, опломбування місць доступу до спирту та біоетанолу тощо. Роздрібна торгівля цими товарами заборонена.
- Новинка — «мале виробництво пива». Це — госпсуб’єкт, який здійснює за повним технологічним циклом виробництво пива в обсязі, що не перевищує 10000 гектолітрів за календарний рік та дотримується ще низки вимог.
- Умови для торгівля вроздріб алко-напоями, тютюновими виробами та РЕС через інтернет поки не змінилися (наявність РРО/ПРРО, роздрібної ліцензії, місця торгівлі). Але згодом вимоги стануть жорсткішими, а поки фіскали за пів року мають сформувати реєстр адрес вебсайтів продавців згаданих товарів через інтернет.
- Скасовано право місцевих органів влади встановлювати обмеження часу реалізації слабоалкогольних та алкогольних напоїв (крім обмежень на час комендантської години).
- На виробництвах тютюнових виробів та/або ферментації тютюнової сировини та у окремих місцях їх зберігання має бути цілодобова система відеоспостереження! На таких підприємствах установлюються контрольні пости податківців.
- Забороняється роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для РЕС та/або нікотином.
- Суттєво змінено майже всі «пальні» терміни (щодо виробництва, торгівлі, зберігання)!
- У терміні «виробництво пального» тепер є і «змішування». Не вважається виробництвом змішування пального з різними кодами УКТ ЗЕД, у результаті якого отримується пальне, що відноситься до одного з кодів УКТ ЗЕД пального, що змішувалося, змішування скрапленого газу, визначеного у п.п. 230.1.3 ПКУ, а також змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) до пального в обсязі до 1 відсотка включно!
- Установлено, що оптова торгівля пальним за відсутності місць може здійснюватися з «чужого»: місця / в місці зберігання пального, оптової торгівлі пальним, а також — у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне.
- Заборонено роздрібну торгівлю пальним (крім реалізації у споживчій тарі до 5 л) в інших місцях, ніж: АЗС / АГЗС / АГЗП / ГНС / ГНП, за винятком роздрібної торгівлі газом у балонах для побутових потреб із спецтранспорту для перевезення газбалонів.
- Зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно допускається без отримання ліцензії!
- При здійсненні оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алко-напоями, тютюновими виробами РЕС та пальним розрахунки за такими операціями мають здійснюватися виключно у безготівковій формі! Але законні заліки теж допускаються.
