Сьогодні QR-коди активно використовуються для оплати товарів і послуг. Проте сам факт використання QR-коду не визначає, чи потрібно продавцю застосовувати РРО або ПРРО.
Важливо встановити, яким саме способом покупець здійснює оплату та як продавець отримує кошти.
Коли застосовується РРО або ПРРО?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції під час продажу товарів, надання послуг або приймання готівки для подальшого переказу, у визначених законодавством випадках повинні застосовувати РРО або ПРРО та створювати відповідні розрахункові документи.
До розрахункових операцій, зокрема, належать операції з приймання від покупця:
- готівки;
- платіжних карток;
- платіжних чеків;
- жетонів та інших засобів оплати.
Також розрахунковою операцією є оформлення розрахункового документа при оплаті товару або послуги банківською платіжною карткою.
Водночас законодавство передбачає випадки, коли РРО та/або ПРРО не застосовуються, зокрема під час виконання банківських операцій, за винятками, встановленими законом.
Чи є QR-код платіжним засобом?
Ні.
QR-код — це матричний двовимірний штрих-код, який містить інформацію про отримувача коштів та дає змогу швидко передати реквізити для здійснення платежу.
Після сканування QR-коду відповідні дані можуть автоматично відображатися у платіжному застосунку або іншій інформаційній системі.
При цьому QR-код сам по собі не є електронним платіжним засобом.
Тому для визначення необхідності застосування РРО/ПРРО потрібно дивитися не на сам QR-код, а на спосіб отримання продавцем коштів. Саме такий підхід підтверджує ДПС у роз’ясненнях 2026 року.
Якщо QR-код містить IBAN
Якщо у QR-коді закодовані повні банківські реквізити рахунку продавця у форматі IBAN, покупець здійснює переказ коштів безпосередньо на рахунок суб’єкта господарювання.
У такому випадку РРО або ПРРО не застосовується.
Тобто:
QR-код → IBAN рахунку продавця → переказ на рахунок → РРО/ПРРО не потрібен
ДПС окремо підтверджує цю позицію у роз’ясненнях, опублікованих у 2026 році.
Якщо QR-код веде до іншого способу оплати
Інша ситуація виникає, якщо QR-код містить реквізити для здійснення оплати із застосуванням іншого електронного платіжного засобу, а не реквізити рахунку продавця у форматі IBAN.
У такому випадку оплата підпадає під правила щодо розрахункових операцій, і застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.
Отже:
QR-код → інший електронний платіжний засіб → розрахункова операція → РРО/ПРРО потрібен
Головне правило
При оплаті через QR-код потрібно перевіряти не наявність самого QR-коду, а його зміст.
| Як закодований QR-код | Чи потрібен РРО/ПРРО |
|---|---|
| Повні реквізити рахунку продавця у форматі IBAN | Ні |
| Реквізити для оплати із застосуванням іншого електронного платіжного засобу | Так |
Таким чином, QR-код не звільняє автоматично від РРО, але й не означає автоматичну необхідність видавати чек.
Вирішальним є спосіб, у який продавець отримує оплату за товар або послугу.
Нормативна база
Питання застосування РРО та ПРРО регулюються, зокрема, Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Щодо QR-кодів наразі слід посилатися на постанову Правління НБУ від 19.08.2025 №97, якою затверджено Правила формування, передачі та обробки структури даних і графічного зображення QR-коду для обміну реквізитами кредитових та миттєвих кредитових переказів. Постановою №97 попередню постанову НБУ №68 від 28.05.2020 визнано такою, що втратила чинність.
Важливо: у першоджерелі ДПС від 2 жовтня 2026 року ще зазначена постанова №68, але для вашої статті на сайті я б не залишала це посилання, оскільки станом на 2026 рік чинною є постанова НБУ №97.
За матеріалами: ГУ ДПС у Тернопільській області
