Так, за позицією ДПС, передача майна за договором позики підлягає оподаткуванню ПДВ, якщо йдеться про операцію, що відповідає умовам оподатковуваного постачання товарів. Підставою для такого висновку є те, що за договором позики майно передається позичальнику у власність.
Що передбачає договір позики?
За договором позики одна сторона — позикодавець — передає іншій стороні — позичальнику — у власність грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками.
Позичальник при цьому зобов’язується повернути:
- таку саму суму коштів; або
- таку саму кількість речей того самого роду та якості.
Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей.
Тобто важливо, що при позиці йдеться не просто про тимчасове користування конкретним майном, а про передачу майна у власність із подальшим обов’язком повернути еквівалентну кількість речей того самого роду та якості.
Чому виникає ПДВ?
Податковий кодекс України визначає об’єктом оподаткування ПДВ операції платників податку з постачання товарів на митній території України. До таких операцій, зокрема, належить безоплатна передача товарів.
Водночас відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, зокрема продаж, обмін або дарування.
Саме передача права власності має ключове значення у випадку договору позики.
Чи має значення те, що майно передається без оплати?
Сам факт відсутності оплати не виключає ПДВ.
Підпункт «а» пункту 185.1 статті 185 ПКУ прямо включає операції з безоплатної передачі товарів до об’єкта оподаткування ПДВ.
Тому для визначення податкових наслідків важливо оцінювати не лише те, чи отримує продавець кошти, а й що саме відбувається з правом на товар.
У випадку договору позики майно переходить у власність позичальника, а тому, відповідно до роз’яснення ДПС, така передача підлягає оподаткуванню ПДВ.
Як визначається база оподаткування?
База оподаткування операції визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ.
Загальне правило полягає в тому, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням передбачених ПКУ податків і зборів.
При цьому база оподаткування не може бути нижчою:
- за ціну придбання — для придбаних товарів/послуг;
- за звичайні ціни — для самостійно виготовлених товарів/послуг;
- за балансову (залишкову) вартість — для необоротних активів за даними бухгалтерського обліку на початок звітного періоду, в якому здійснюється постачання.
ПКУ передбачає окремі винятки з цих правил.
Отже, нульова договірна вартість сама по собі не означає автоматично нульову базу ПДВ — необхідно застосовувати правила пункту 188.1 ПКУ. Саме тому під час оформлення такої операції важливо визначити вид майна та його вартість для цілей оподаткування.
Важливо не плутати позику та позичку
Назви цих договорів схожі, але їх правові наслідки відрізняються.
Позика передбачає передачу грошей або речей, визначених родовими ознаками, у власність позичальника. Позичальник повертає таку саму суму коштів або таку саму кількість речей того самого роду та якості.
Позичка, навпаки, передбачає безоплатне користування конкретною річчю з обов’язком повернути саме цю річ.
Тому при оцінці ПДВ-наслідків принципово важливо правильно визначити, який саме договір укладено та що відбувається з правом власності на майно.
Висновок
Передача майна за договором позики може бути об’єктом оподаткування ПДВ.
Логіка така:
договір позики → майно передається у власність → для цілей ПДВ це розглядається як постачання товару → виникає об’єкт оподаткування ПДВ.
При цьому базу оподаткування необхідно визначати за правилами пункту 188.1 статті 188 ПКУ, з урахуванням встановлених мінімальних меж бази оподаткування.
Тому перед оформленням передачі майна за договором позики варто перевірити вид майна, його вартість, умови договору та порядок визначення бази оподаткування ПДВ.
За матеріалами: ГУ ДПС у Черкаській області



