При передачі фізичною особою земельної ділянки в оренду для визначення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) важливо враховувати не лише дату укладення договору оренди, а й момент виникнення права оренди.

Виникає питання: яка саме дата є визначальною — дата підписання договору оренди чи дата державної реєстрації права оренди земельної ділянки?

Право оренди виникає після державної реєстрації

Відповідно до частини першої статті 210 Цивільного кодексу України правочин, який підлягає державній реєстрації, вважається вчиненим з моменту проведення такої реєстрації.

Згідно зі статтями 125–126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації відповідних прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, сам факт укладення договору оренди ще не означає виникнення права оренди. Таке право виникає лише після внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як визначається МПЗ при передачі землі в оренду?

Порядок визначення мінімального податкового зобов’язання встановлено статтею 38¹ Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 38¹.1.4 ПКУ, МПЗ визначається за період володіння або користування земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Якщо земельна ділянка передається в оренду, суборенду, емфітевзис або інше користування, МПЗ визначається для відповідного користувача земельної ділянки у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

У разі зміни власника або користувача земельної ділянки протягом календарного року МПЗ розподіляється між попереднім та новим власником або користувачем з урахуванням періоду фактичного володіння чи користування землею.

При цьому такий перехід враховується за умови державної реєстрації відповідного права.

Особливості визначення МПЗ для фізичних осіб

Відповідно до пункту 170.14 статті 170 ПКУ, особливості визначення загального МПЗ застосовуються до фізичних осіб — власників, орендарів та інших користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Якщо земельна ділянка передана в оренду на підставі договору, який укладений та зареєстрований відповідно до законодавства, розмір МПЗ враховується при визначенні загального МПЗ орендаря.

Розрахунок МПЗ для фізичних осіб здійснюється контролюючими органами на підставі інформації з:

• Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• Державного земельного кадастру;
• документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою.

Висновок

При визначенні загального МПЗ для фізичної особи у разі передачі земельної ділянки в оренду визначальною є дата державної реєстрації права оренди земельної ділянки, а не дата укладення договору оренди.

Саме з моменту реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виникає право користування земельною ділянкою, яке враховується при визначенні МПЗ.

За матеріалами: ГУ ДПС в Івано-Франківській області